foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
Ласкаво просимо! Раді вітати Вас на сайті нашого Комунального закладу "Полтавський НВК №36 Полтавської міської ради Полтавської області", який розташований в мальовничому куточку Київського району міста Полтави за адресою:36042, М.Полтава, вул.Агітаційна,2. тел.56-68-40 (e-mail: school36poltava@meta.ua)

НВК № 36

Комунальний заклад"Полтавський НВК №36"

Внимание
  • Отсутствие права доступа - Файл '/cache/9/f9f5080ffa87038f591483d2fe1b9b64.jpg'
  • Отсутствие права доступа - Файл '/cache/a/aa9a8ff5794b17d030407b8aee6f6593.jpg'
  • Отсутствие права доступа - Файл '/cache/7/87fdaba0da01e8b46d03943f24339ce1.jpg'
  • Отсутствие права доступа - Файл '/cache/b/1bf246b5312a7b039b60d7091e24ffb4.jpg'
  • Отсутствие права доступа - Файл '/cache/9/f9f5080ffa87038f591483d2fe1b9b64.jpg'
  • Отсутствие права доступа - Файл '/cache/a/aa9a8ff5794b17d030407b8aee6f6593.jpg'
  • Отсутствие права доступа - Файл '/cache/7/87fdaba0da01e8b46d03943f24339ce1.jpg'
  • Отсутствие права доступа - Файл '/cache/b/1bf246b5312a7b039b60d7091e24ffb4.jpg'
  • Отсутствие права доступа - Файл '/images/20160505_092557.jpg'
  • Отсутствие права доступа - Файл '/images/20160505_092557.jpg'
  • Отсутствие права доступа - Файл '/images/DSC_4564.JPG'
  • Отсутствие права доступа - Файл '/images/DSC_4564.JPG'

1. Загальні положення

Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Комунальному закладі «Полтавський навчально-виховний комплекс (загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад) № 36Полтавської міської ради Полтавськоїобласті»(далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» № 2145-VIIІ від 05.09.2017, який почав діяти з 28 вересня 2017 року  (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) і передбачає здійснення таких процедур і заходів, що далі створять її структуру:

-        Стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти.

-        Систему та механізми забезпечення академічної доброчесності.

-        Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.

-        Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково- педагогічної) діяльності педагогічних працівників.

-        Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників;

-        Інформаційні системи для ефективного управління закладом.

-        Безпекова складова.

-        Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

-        Вивчення та самооцінювання якості освіти.

       Внутрішні чинники  забезпечення якості загальної середньої освіти будемо розглядати як:

-          якість основних умов освітнього процесу;

-          якість реалізації освітнього процесу;

-          якість результатів освітнього процесу.

        Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

        Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:

-          наявність необхідних ресурсів(кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

-          організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.

         Внутрішня система забезпечення якості освіти, спрямована на вдосконалення всіх напрямків діяльності закладу.

         Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти  для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:

-          освітнє середовище;

-          система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

-          система педагогічної діяльності;

-          система управлінської діяльності.

         Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою закладу, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

 

2. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

        Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу  базується на наступних принципах:

-       принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених  стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

-       принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

-       принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;

-       принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

-       принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

      Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:

-     оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;

-     постійний моніторинг змісту освіти;

-     спостереження за реалізацією освітнього процесу;

-     моніторинг технологій навчання;

-     моніторинг ресурсного потенціалу;

-     моніторинг управління ресурсами та процесами;

-     спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища;

-     контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів;

-     розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

-      здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;

-   експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

-       вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

-       збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

-       аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

-       надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

 

3.     Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленим  педагогічною радою закладу.

 

4.     Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

         Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу  здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на веб-сторінці закладу, які виходять із  чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

         Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

-         Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1009 від 19 серпня 2016 року;

-          Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт № 329 від 13.04.2011 року.

-         Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

          Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН №2.2-1250 від 18.05.2018 та№2.2-1255 від 21.05.2018).

          Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України  №1154 від 27.08.2019).

          Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

      Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою складовою  навчальної  програми предмета. 

          На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  із системою та критеріями її оцінювання.

          Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи

оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і

випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти. Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради закладу.

 

5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково – педагогічної) діяльності педагогічних працівників

          Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства. Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» .

          Якість педагогічного складу  регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність фаховості  вчителя  навчальній  дисципліні  визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або  про  вчене  звання,  або  науковою  спеціальністю,  або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням  відповідного  підвищення кваліфікації.

          Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

            З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

            Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”,  постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

            Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

-        навчання за програмою підвищення кваліфікації при ПОІППО;

-        стажування;

-        участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

            Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

           Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та  на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

 

6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних  положень, а саме:

-       створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

-       раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

-        забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;

-       визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

-       правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

-       забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

-       створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу   таких фахових компетенцій:

-       прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

-       забезпечувати відкрите керівництво;

-       вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

-       організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

-       працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

-       постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

 

 7.     Інформаційні системи для ефективного управління

         Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність.

Така діяльність проводиться у двох напрямках:

-  впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;

-  комп’ютеризація освітнього процесу.

         Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям –  це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

         Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. У цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації закладу  є ефективна робота веб-сайту, інформування педагогів через електронні скриньки та Google – сервіси, застосування в роботі програмних засобів «Курс школа», групи у вайбері.

 

8.     Безпекова складова закладу

        У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу  регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:
–безпечні й комфортні умови праці та навчання;
–відсутність дискримінації та насильства;
– створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

– формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до  спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

 

9.     Створення у закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

           Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

           Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення    відособлення окремих груп населення.

2. Гнучкість використання.

Забезпечення  наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання.

Забезпечення  простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.

Сприяння  ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

5. Припустимість помилок.

Зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль.

Розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами

         Основними завданнями  моніторингу інклюзивного навчання є:

-       Відстеження  здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

-       Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

-       Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;

-       Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з  інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

-       Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

-      Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

 

 10. Вивчення та самооцінювання якості освіти

10.1.        Функції самооцінювання

-       Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

-       Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

-        Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.

10.2.        Види самооцінювання

-       Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти.

-       Моніторинг педагогічної діяльності.

-       Моніторинг за освітнім середовищем.

10.3.        Напрями самооцінювання

-       узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

-        Діагностика або визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості;

-       Вивчення діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);

-       Статичний показник  (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

-       Динамічний показник (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

-       Психологічний показник (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);

-       Внутрішній показник ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу,  прогнозування проблем,  які можуть з’явитися у майбутньому);

-       Самооцінювання  освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

-       Педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

-       Освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

-       Учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

-       Самооцінювання загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

-       Моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

10.4.         Форми самооцінювання

-       Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.

-       Внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних об’єднань.

-       Зовнішнє оцінювання діяльності.

10.5.        Етапи проведення самооцінювання

-       Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи закладу на  кожен навчальний рік.

-       Самооцінювання  включає три етапи:

а)  підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

б)   практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в)  аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

 

11. Виконавці

Виконавцями самооцінювання  є: заступники директора, керівники шкільних методичних об’єднань, члени творчих груп, педагогічні працівники певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники соціально-психологічної служби закладу.

 

12. Функціональні обов’язки учасників самооцінювання

12.1.        Адміністрація закладу:

-       ініціює розроблення стратегії розвитку закладу;

-       розробляє і втілює внутрішкільну систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;

-       установлює і затверджує порядок, періодичність проведення досліджень;

-       забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

-       сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

-       забезпечує реалізацію освітньої програми;

-       визначає шляхи подальшого розвитку закладу;

-       приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів моніторингу.

12. 2.  Рада забезпечення якості освіти:

-       Бере участь у розробленні інструментарію;

-       Бере участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процесу та професійної діяльності педагогів;

-       проводить  експертизу, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти;

-       аналізує результати зібраної інформації;

-       веде облік результатів;

-       готують пропозиції для адміністрації щодо удосконалення освітнього процесу.

12.3. Педагогічна рада закладу:

-       участь у розробленні методики оцінювання;

-       вибір критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи забезпечення якості освіти;

-       визначення способів оприлюднення інформації  та показників розвитку системи моніторингу;

-       вивчення, узагальнення і поширення інноваційного досвіду педагогічних працівників;

-       затвердження освітньої програми закладу та стратегії розвитку та положення про академічну доброчесність;

-       сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.

12.4.  Класний керівник:

-       проводить контроль за всеобучем кожного учня;

-       своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

-       надає інформацію для самооцінювання.

12.5. Учитель:

-       визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, поточного, тематичного та  підсумкового оцінювання за семестри, навчальний рік;

-       визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

-       своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.

 

13. Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти

13.1.    Об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

13.2.    Валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю

13.3.    Надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

13.4.    Врахування психолого-педагогічних особливостей;

13.5.    Систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

13.6.    Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

13.7.    Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

 

14. Заключні положення

         Однією з важливих проблем забезпечення  якості освітнього  процесу в цілому залишається  оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема,   тому дана модель передбачає можливість вироблення  своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього  процесу, що дасть можливість вносити  відповідні корективи в його організацію.

         Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу  високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

-       цілеспрямованість та саморозвиток;

-       компетентність;

-       динамічність та самокритичність;

-       управлінська етика;

-       прогностичність та  аналітичність;

-       креативність, здатність до інноваційного пошуку.

-       здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

         Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

Стратегічне планування розвитку  закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.

Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома  усіх рівнів.

Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).

Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.

Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.

Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

 Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1.Дане Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю якості освітнього процесу на рівні школи у вигляді моніторингу (далі — моніторинг).

1.2.Нормативною основою моніторингу оцінки якості освітнього процесу є: Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указ Президента України від 20.03.08 р. No 244/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти» 04.07.05 р. No 1013, Стратегія розвитку закладу, дане Положення, спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності навчального закладу.

1.3.Моніторинг — це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти.

1.4.Внутрішній моніторинг діяльності є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітнього процесу в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

1.5.Під контролем у виглядімоніторингурозумієтьсядіагностичний контроль, в результатіякоговивчаютьсяумови, процес, результатиосвітньоїдіяльності з метою виявленняїхвідповідностізаконодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.

1.6.Положення схвалюєтьсяпедагогічною радою, затверджується наказом директора школи.

1.7.Заклад у своїйдіяльностікеруєтьсячиннимзаконодавством, нормативно-правовими актами з питаньорганізаціїосвітньогопроцесу та данимПоложенням.

1.8.Положенняпоширюється на всіхпрацівників закладу освіти та учасниківосвітньогопроцесу.

 

ІІ. МЕТА, ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ  МОНІТОРИНГУ

Мета внутрішкільного моніторингу - ефективне відслідковування функціонування освітнього простору в закладі загальної середньої освіти, виявлення динаміки його змін, розробка прогнозу та пропозицій для забезпечення розвитку закладу освіти; накопичення даних,необхідних для періодичного самооцінювання якості освітніх послуг закладу; аналітичне узагальнення результатів діяльності системи закладу загальної середньої освіти.

Завданнявнутрішкільногомоніторингу:

-        визначенняякостінавчальнихдосягненьучнів; з’ясуваннядинамікиїхзмін;

-        виявлення проблем, пов’язаних з організацієюосвітньогопроцесу;

-        характеристика якостіосвітнього простору, а такожфінансового, кадрового, навчально-методичного та матеріально-технічногозабезпеченнянавчального закладу.

Функції моніторингу:

-        інформаційна – створює масив інформації щодо якості освіти в закладі загальної середньої освіти;

-        діагностична - фіксуєреальний стан якостіосвіти в закладізагальноїсередньоїосвіти ;

-        оцінювальна – даєкількісно-якіснуоцінкуоб’єктівосвітньогопроцесу у навчальномузакладі на основіпевного набору критеріїв та показників;

-        коригувальна - мінімізуєвпливнегативнихфакторів у освітньомупроцесі;

-        прогностична – формуєстратегію і тактику розвиткуосвіти у закладізагальноїсередньоїосвіти;

-        управлінська - впливає на зміст і методиуправлінськоїдіяльності.

 

ІІІ.ОБ’ЄКТИ ТА ПРЕДМЕТ МОНІТОРИНГУ

Об’єктами внутрішкільного моніторингу в закладі загальної середньої освіти є:

1. Освітнєсередовище:

-        ресурснезабезпечення (фінансове, матеріально-технічне, санітарно-гігієнічне);

-        навчально-методичнезабезпечення (навчальніпрограми; використовуваніпідручники і посібники та іншанавчальналітература);

-        кадровезабезпечення;

-        інформаційнезабезпечення;

-        академічнадоброчесність.

2. Освітнійпроцес:

плануванняосвітньогопроцесу;

-        зміст освітньої діяльності;

-        впровадження освітніх інновацій;

-        розвиток професійної компетентності педагогів;

-        психологічний супровід освітнього процесу;

-        участь батьків, громадськості в освітньому процесі.

3. Результатиосвітньогопроцесу:

-        навченість (навчальнідосягнення) учніврізнихвіковихгрупізпредметівінваріантноїчастининавчального плану;

-        особисті здобутки учнів у позаурочній діяльності (результати участі школярів в учнівських олімпіадах з базових дисциплін, конкурсах, змаганнях тощо);

-        результати підвищення кваліфікації педагогічних працівників (кількість педагогічних працівників різних категорій, володіння вчителями інноваційними технологіми та прийомами педагогічної роботи тощо);

-        аналіз результатів ДПА;

-        самоаналіз результатів ЗНО.

Предметом внутрішкільного моніторингу є динаміка змін в освітній системі закладу загальної середньої освіти як основа його розвитку. Суб'єктивнутрішкільногомоніторингу: адміністраціяшколи, педагогічнийколектив, учні, батьки опосередковано через органисамоврядування.

 

ІV. ПРИНЦИПИ, ВИДИ ТА РІВНІ МОНІТОРИНГУ

Принципи, на яких повинен базуватисявнутрішкільниймоніторинг:

-        гуманістичнаспрямованість–створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, неможливостівикористаннярезультатівдосліджень для застосування будь якихрепресивнихдій до учасниківосвітньогопроцесу;

-        об’єктивність - уникненнясуб’єктивнихоцінок, створеннярівних умов для всіхучасниківосвітньогопроцесу;

-        системність – комплексний підхід до вивчення різних аспектів життя закладу загальної середньої освіти, опрацювання та аналізу результатів досліджень;

-        валідність - відповідність пропонованих контрольних завдань змісту навчальної програми, чіткість критеріїв виміру і оцінки, дотримання визначених процедур проведення та опрацювання результатів;

-        надійність результатів, що означає можливість підтвердження позитивних і негативних результатів різними способами контролю; шляхом повторного контролю, який проводять інші особи;

-        врахування психолого-педагогічних особливостей шляхом диференціаціїконтрольних та діагностичнихзавдань;

-        рефлексія, що проявляється в аналізі та оцінці отриманих результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самоаналізу і самооцінки.

Види внутрішкільного моніторингу :

за цілями проведення:

-          інформаційний (регулярний збір інформації на визначені теми з різних джерел, зокрема, із законодавчих актів, положень, наказів, методичних видань, класних журналів, сайтів освітніх установ та громадських організацій, що дозволяє скорегувати програму розвитку закладу, навчальні плани);

-          діагностичний (збирання та узагальнення інформації за певними показниками з метою вивчення конкретних освітніх проблем (визначення рівня навченості учнів конкретної вікової групи, вимірювання рівня сформованості конкретних компетентностей, особистісного розвитку учнів, готовності школи до профільного навчання та ін.);

-          управлінський (відстеження й оцінка ефективності, наслідків і вторинних ефектів прийнятих рішень, розроблених програм);

за засобами, що використовуються :

-          педагогічний (дидактичний, освітній, виховний) (вивчення рівня навченості та якості виховання учнів, якості змісту освіти, якості викладання, умов, що забезпечують можливості навчання, виховання та самовиховання особистості);

-          психологічний (вивчення пізнавальної сфери, емоційної рівноваги, моральних якостей учасників освітнього процесу);

-          ресурсний (визначення обсягів та якості забезпечення закладу матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними та іншими ресурсами);

-          кадровий (вивчення кадрового складу педагогів, процесу та результатівпідвищеннякваліфікаціїпедагогів);

-          управлінський (оцінюванняякості та ефективностіуправлінняшколою).

 

V. ПРОГНОЗОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ

Проводячивнутрішкільниймоніторинг, заклад орієнтується на такірезультати:

-          підвищенняякостінаданняосвітніхпослуг, формування позитивного іміджу, престижу та конкурентоспроможності закладу;

-          створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього процесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів;

-          впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти й форм організації освітнього процесу;

-          активізація роботи адміністрації і педагогічного колективу закладу, вироблення навичок контрольно-аналітичної діяльності, самооцінки та саморегуляції;

-          удосконалення управління закладом, вироблення і корегування управлінських рішень,

-          планування і прогнозуваннярозвитку закладу.

 

VІ. ОРГАНІЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ

1.Створення Положення про моніторингякостіосвіти в закладі, щовизначаєцілі, завдання, напрями, об’єкти та періодичністьдосліджень, необхідних для реалізаціїстратегіїрозвитку закладу, виконання школою погодженихшкільноюспільнотоюзавданьщодопокращенняякостіосвітніхпослуг.

2.Розробка внутрішньогомоніторингуконкретноїділянкиосвітньогосередовища, передбаченихПоложенням, зокрема: умов, процесучирезультатівроботи закладу.

Положеннявизначає :

-          мету та завданнядослідження;

-          об’єкт дослідження;

-          формування вибірки;

-          терміни та процедуру дослідження;

-          підбір та підготовку координаторів дослідження;

-          визначення критеріїв оцінювання та показників(індикаторів), за якимизбиратиметьсяінформація;

-          визначенняметодівдослідження.

3.Підготовка інструментаріюдослідження, передбаченогоПоложенням, (вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень, підготовкаінструктивно-методичнихматеріалів для координаторівдослідження, вибірстатистичних та математичнихметодівобробки та обчисленняодержанихрезультатівдослідження).

4.Проведення дослідження, передбаченогоосвітньоюпрограмою, проектом (заповнення анкет, виконаннятестів, проведенняспостережень за обраними методиками).

5.Збір та опрацюваннярезультатів (внесеннярезультатівдослідження в базу, обробка та аналізотриманихданих з використаннямматематичної статистики, описовогопояснення).

6.Аналіз та інтерпретаціярезультатіввнутрішкільногомоніторингу стану конкретноїділянкиосвітньогосередовища закладу (виявлення та оцінкапозитивних та негативнихфакторіввпливу; підготовка та представленнязвіту, якиймаєміститивисновки та рекомендації з метою прийняттяуправлінськихрішень, корекціїпрограм, планівроботишколи, роботиокремихучителів, батьківськогокомітету, учнівськогосамоврядуваннятощо).

7.Оприлюднення результатівмоніторингу та запровадженнярекомендаційу практику.

 

І. РЕКОМЕНДОВАНІ НАПРЯМИ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

А. Загальношкільнийрівень:

-          моніторингрівнянавченостіучніврізнихвіковихгруп;

-          моніторинг стану викладання предметів інваріантної складової навчального плану згідно графіку та річного плану роботи школи;

-          моніторинг впровадження освітніх інновацій.

Б. Локальний рівень:

-          моніторинг психологічної готовності першокласників до навчання в школі;

-          моніторингадаптаційнихпроцесівучнів 5 класу до умов навчанняосновнійшколі.

В. Індивідуальнийрівень;

-          моніторингпрофесійноїпедагогічноїкомпетентностівчителя(атестація).

 

ІІ. ОБОВ’ЯЗКОВІ КОМПОНЕНТИ БАЗИ ДАНИХ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1.Загальнівідомості про навчальний заклад (дата заснування, форма власності, юридична адреса, телефон, електронна адреса, мованавчання, профільнавчання, відомості про атестацію).

2.Матеріально-технічна база (кількістьнавчальнихкабінетів, забезпеченнятехнічнимизасобаминавчання, забезпеченнякомп’ютерноютехнікою).

3.Кадровезабезпеченнянавчального закладу (кількісний склад педагогічнихпрацівників, освітньо-кваліфікаційнийрівень, розподіл завіком, склад вчителівзапедагогічним стажем, кваліфікаційнимикатегоріями, аналізрухукадрів, результатиатестаціїпедагогічнихкадрів).

4.Контингент учнів (мережа класів, віковий склад учнів, поглибленевивченняпредметів, розподілучнів за профілемнавчання, працевлаштуванняучнів 11 кл., рухучнів).

5.Результативністьосвітньогопроцесу (динаміканавчальнихдосягненьучнів в розрізікласів та предметів, результати ДПА в 4-х, 9-х, 11-х класах, динаміканагородженнявипускників 9-х та 11 класів, результатиучастіучнів в олімпіадах, турнірах, конкурсах, спортивнихзмаганнях).

6.Методична робота, вдосконаленняпрофесійноїпедагогічноїмайстерностівчителя (аналізпідвищеннякваліфікаціїпедагогічнихкадрів, аналізучастіпедагогічнихпрацівників у методичнійроботі, участь педагогів у конференціях, семінарах, майстер-класах).

7.Охоронажиття та безпекажиттєдіяльності ( динамікатравмуваннядітейпід час освітньогопроцесу та в позаурочний час, стан травмуваннясередпедагогів).

8.Робота соціально-психологічноїслужби (дослідженняпсихологічноїготовностіпершокласників до навчання в школі; адаптаціяучнів 5 класу до навчання в основнійшколі).

9.Робота з батьками та громадськістю ( склад сімейучнів, соціальний статус).

 

ІХ.ЗВІТНІСТЬ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВНУТРІШКІЛЬНОГОМОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНІСТЬ ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ У ЗАКЛАДІ

1.Інформація про кадровезабезпечення закладу загальноїсередньоїосвіти (вересень).

2.Інформаціяпро контингент учнів (вересень).

3.Інформація про матеріально-технічну базу закладу загальноїсередньоїосвіти (вересень).

4.Інформація про рівеньнавченостіучнівшколи за результатами навчання у І, ІІ семестрі та за рік для учнівпочаткової, основної та старшоїшколи) (січень, червень).

5.Інформація про рівеньнавченостіучнівшколи за результатами навчання у І, ІІ семестрі та за рік в розрізінавчальнихпредметів (січень, червень).

6.Інформація про результатимоніторингупрофесійноїкомпетентностівчителя (січень-лютий).

7.Інформація про результатимоніторингувикладання предмету (предметів) інваріантноїскладовоїнавчального плану (відповідно до річного плану роботи школи).

8.Інформація про результатидержавноїпідсумковоїатестації в 4, 9 та 11 класах (червень).

9.Інформація про результатиучастіучнівшколи у Всеукраїнських, обласних, міськихолімпіадах, турнірах, конкурсах (грудень-квітень).

10.Інформація про результатиучастіучнів у ЗНО  (травень-червень).

11.Інформація про результатиучастіучнів у ЗНО за результатами щорічногоОфіційногозвіту УЦОЯО про проведеннязовнішньогонезалежногооцінюваннявипускниківзакладівзагальноїсередньоїосвіти (серпень).

 

Х. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШКІЛЬНОГО МОНІТОРИНГУ

1.Модель моніторингуякостіосвіти у навчальномузакладісистемизагальноїосвіти.

2.ШкільнеПоложення про внутрішніймоніторинг (на основі типового Положення).

3.Інструкції про проведеннямоніторингу на підставіобранихкритеріїв та показниківоцінювання.

4.Формиінформаційнихбланків, видикомп’ютернихпрограм для внесення і обробкиданих.

 

ХІ. РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ

Моніторингрівнянавченостіучнів

Мета. Підвищеннярівнянавчальнихдосягненьучнів шляхом їхпостійноговимірювання, аналізурезультатів та цілеспрямованогокоригування.

Завданнямоніторингу:

-          дослідженняякостізнаньучнів та їхвідповідність Державному стандарту загальноїсередньоїосвіти;

-          виявлення та аналіз чинників, що впливають на рівень успішності учнів;

-          підтримка мотивації навчання;

-          виявлення обдарованих учнів, підтримка їх інтелектуального розвитку;

-          нагромадження даних для порівняльного аналізу діяльності учнів та класних колективів;

-          дотримання вчителями орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану;

-          прогнозування на основі отриманих даних тенденцій розвитку навчального закладу.

Прогнозованірезультати:

1. Отриманняоб’єктивноїінформації про якістьзнаньучнів з базовихдисциплін в навчальномузакладі в цілому, окремихкласів та кожного учня.

2. Коригуваннянавчальногопроцесу та йогонавчально-методичного забезпечення на основірезультатівдосліджень.

3. Упровадженнятестовихтехнологійпроведенняпідсумкового контролю знань у навчальномузакладі.

Об’єктмоніторингу: рівеньнавчальнихдосягненьучнів з предметівінваріантноїчастининавчального плану.

Предмет:динаміка зміни рівнів навченості на протязі кількох етапів моніторингових досліджень.

Напрямки моніторингу:

-          моніторингрезультативностінавчання;

-          предметниймоніторинг;

-          дослідженнярезультативностіучастіучнів у Всеукраїнських, обласних, районних, міськихолімпіадах, турнірах, конкурсах;

-          результатизовнішньогонезалежногооцінюванняучнів 11 класу.

Інструментаріймоніторингу :

-          діагностичніконтрольніроботи;

-          результатитематичного та підсумковогооцінювання;

-          статистичнадокументація;

-          спостереження;

-          анкетування;

-          кваліметричнітаблиці.

При визначеннінавчальнихдосягненьучніваналізовіпідлягають:

-          характеристика відповідіучня( елементарна, фрагментарна, неповна, логічна, доказова, обгрунтована, творча);

-          якість знань (правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність);

-          ступінь сформованості загальнонавчальних (навчально- організаційні, навчальноінтелектуальні, навчально- інформаційні, навчально-комунікативні) і предметних умінь та навичок;

-          рівень оволодіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо);

-          ступінь самостійності учнів у навчальній діяльності; - досвід творчої діяльності (вміння виявляти та роз’язувати проблеми, формулювати гіпотези);

-          самостійністьоціночнихсуджень.

Вказанікомпонентипокладені в основу чотирьохрівнівнавчальнихдосягнень: початкового, середнього, достатнього і високого.

Відповідно до Критеріївоцінюваннянавчальнихдосягненьучнів в системізагальноїсередньоїосвіти в загальнодидактичномупланіцірівнівизначаються за такими характеристиками :

І рівень – початковий (1–3 бали). Відповідьучня фрагментарна, характеризуєтьсяпочатковимиуявленнями про предмет вивчення. Вміннянесформовані, рівеньсамостійностінавчальноїдіяльностінизький.

ІІ рівень – середній( 4–6 балів). Знаннянеповні, поверхові. Ученьвідтворюєосновнийнавчальнийматеріал, але недостатньоосмислено, не вмієсамостійноаналізувати, робитивисновки. Здатнийрозв′язуватизавдання за зразком. Володієелементарнимивмінняминавчальноїдіяльності.

ІІІ рівень – достатній( 7–9 балів). Ученьзнаєістотніознаки понять, явищ, зв′язкиміж ними, а такожсамостійнозастосовуєзнання в стандартнихситуаціях, володієрозумовимиопераціями (аналізом, синтезом, абстрагуванням, узагальненнямтощо), вмієробитивисновки, виправлятидопущеніпомилки. Відповідьучняповна, правильна, логічна, обгрунтована, проте без елементіввласнихсуджень. Вінздатнийсамостійноздійснюватиосновнівидинавчальноїдіяльності.

ІV рівень - високий( 10–12 балів). Знанняучня є глибокими, міцними, системними; ученьвмієзастосовуватиїх для виконаннятворчихзавдань. Йогонавчальнадіяльністьпозначенавміннямсамостійнооцінюватинавчальніситуації, явища, факти, виявляти і відстоювативласнупозицію. Застосуванняцихкритеріївдозволяєоцінитинавчальнідосягненняучнів у виглядікількісногопоказника – кількостібалів за 12-бальною шкалою оцінювання. 

 

Касьяненко Світлана Григорівна

Дата народження: 04 лютого 1970 року

 

       Освіта і стаж роботи

 

Освіта: повна вища

В 1991 році закінчила Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка за спеціальністю – педагогіка і методика початкового навчання

 

Спеціальність за дипломом- вчитель початкових класів

Категорія – спеціаліст IIкатегорії

Педагогічний стаж – 7 років

Місце роботи- Комунальний заклад «Полтавський навчально виховний комплекс (ЗНЗ-ДНЗ) №36 Полтавської міської ради Полтавської області»

 

Проблема над якою працює вчитель:

 Дидактична гра - активний вид пізнавальної діяльності.

 

 

І. Загальні положення

  1.1. Положення про академічну доброчесність Комунального закладу «Полтавський навчально-виховний комплекс (загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад) № 36 Полтавської міської ради Полтавської області» (далі - Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним  актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моралних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу школи.

  1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», статуту школи, правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України

 

ІІ. Принципи, норми етики та забезпечення академічної доброчесності 

  2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил , якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

  2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:

Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.

Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.

Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.

Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).

Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.

Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

Зловживання впливом – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.3. Етика  та академічна  доброчесність забезпечуються:

   2.3.1. Учасниками освітнього процесу шляхом:

  • дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;
  • утвердження позитивного іміджу школи, примноження її традицій;
  • дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
  • запобігання корупції, хабарництву;
  • збереження, поліпшення  та раціонального  використання навчально-матеріальної бази школи;
  • дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
  • дотримання  норм про авторські права;
  • надання правдивої  інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
  • невідворотності відповідальності з підстав та в порядку,  визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

2.3.2.Здобувачами освіти шляхом:

  • самостійного  виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);
  • особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

2.3.3. Педагогічними працівниками шляхом:

  • надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній  діяльності  інноваційних здобутків в галузі освіти;
  • обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях  педагогічної ради та  колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;
  • незалежності професійної діяльності  від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
  • підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно  курсової підготовки;
  • дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;
  • об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів  освіти;
  • здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення. 

 

ІІІ. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення етики та академічної доброчесності

  3.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку закладу.

  3.2. Положення доводиться до батьківської громади, оприлюднюється на сайті школи.

  3.3.Адміністрація закладу:

    3.3.1. Забезпечують попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення  ними методичних розробок  (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

   3.3.2. Використовують у своїй діяльності (рецензування робіт  на конкурси різного рівня,  на присвоєння  педагогічного звання) та  рекомендують вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

  3.4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної  доброчесності, умов даного  Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм  етичної поведінки  та  неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації,  списування).

   3.5. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списуванння створюється Шкільна Комісія з попередження  списування здобувачами освіти (далі – Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу.

  3.6. Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми)  з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

 

IV. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення школи

 

Порушення

академічної доброчесності

Суб’єкти

порушення

Обставини та умови  порушення

академічної доброчесності

Наслідки  і форма відповідальності

Посадова особа, який приймає рішення про призначення

виду відповідальності

Списування

Здобувачі освіти

- самостійні роботи;

- контрольні роботи;

-контрольні зрізи знань;

- моніторинги якості знань

Повторне письмове проходження оцінювання

термін -1 тиждень

або повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми

Учителі-предметники

 -державна підсумкова атестація

Повторне проходження оцінювання  за графіком проведення  ДПА у школі

Незарахування 

результатів

Атестаційна комісія державної підсумкової атестації

-І етап( шкільний) Всеукраїнських  учнівських олімпіад, конкурсів;

Робота учасника анулюється, не оцінюється.

У разі повторних випадків списування учасник не допускається до участі в інших  олімпіадах, конкурсах

Оргкомітет, журі

Необ’єктивне

оцінювання результатів навчання здобувачів

Педагогічні працівники

Свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання

-усні відповіді;

-домашні роботи;

-контрольні роботи;

-лабораторні та

практичні роботи;

-ДПА;

-тематичне оцінювання;

- моніторинги;

-олімпіадні та конкурсні роботи

Педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти  систематичних порушень враховуються  при встановленні кваліфікаційної категорії , присвоєнні педагогічних  звань

Адміністрація школи, атестаційні  комісії усіх рівнів

Обман:

Фальсифікація

Педагогічні працівники

як автори

Навчально-методичні освітні продукти, створені педагогічними працівниками:

-методичні рекомендації;

-навчальний посібник;

-навчально-методичний посібник

-наочний посібник;

-практичний посібник;

-навчальний наочний посібник;

-збірка;

-методична збірка

-методичний вісник;

-стаття;

-методична розробка

У випадку встановлення порушень такого порядку:

А) спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей, синтезу або компіляції чужих джерел, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність

є підставою для відмови в присвоєнні або позбавлені раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії

Б) в разі встановлення в атестаційний період  фактів списування здобувачами під час контрольних зрізів знань, фальсифікації результатів власної педагогічної діяльності

позбавлення педагогічного працівника І,ІІ кваліфікаційної категорії

Педагогічна та методичні  ради

школи, атестаційні комісії школи

Фабрикація

Плагіат


V. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників

5.1. Комісія з питань академічної доброчесності  та етики педагогічних працівників – незалежний орган для  розгляду питань, пов’язаних із  порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу  морально-етичних  норм поведінки та правових норм цього Положення.

5.2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу, батьківської громади ( за згодою).

5.2.1. Персональний склад  Комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

5.2.2. Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї.

5.2.3. Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо.

5.2.4. За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник.

5.2.5. Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо.

5.2.6. Термін повноважень Комісії – 1 рік.

5.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм  поведінки та правових норм цього Положення  за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

5.4. Комісія має такі повноваження:

-        виявляти та встановлювати факти порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи;

-        проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності серед учасників освітнього процессу;

-        готувати пропозиції, надавати рекомендації та консультації  щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність школи;

-        отримувати і розглядати заяви за умови, якщо вони носять не анонімний характер, щодо порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи;

-        залучати до своєї роботи експертів з відповідних галузей, а також використовувати технічні і програмні засоби для встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою;

-        доводити результати розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності до відома керівника закладу для подальшого реагування.

5.5. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу.

5.6. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

 

VI. Прикінцеві положення

6.1. Положення ухвалюється педагогічною радою школи більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

6.2. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. Школа забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

6.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради закладу та вводяться в дію наказом керівника закладу.

 

 

 

 

 

Касьяненко Світлана Григорівна

Дата народження: 04 лютого 1970 року

 

       Освіта і стаж роботи

 

Освіта: повна вища

В 1991 році закінчила Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка за спеціальністю – педагогіка і методика початкового навчання

 

Спеціальність за дипломом- вчитель початкових класів

Категорія – спеціаліст IIкатегорії

Педагогічний стаж – 7 років

Місце роботи- Комунальний заклад «Полтавський навчально виховний комплекс (ЗНЗ-ДНЗ) №36 Полтавської міської ради Полтавської області»

 

Проблема над якою працює вчитель:

 Дидактична гра - активний вид пізнавальної діяльності.

 

                       Методичне об’єднання вчителів предметів суспільно-гуманітарного циклу

Методична проблема, над якою працюють вчителі: «Підвищення рівня професійної майстерності вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін як запорука реалізації основних освітніх завдань».

 

Лучна Світлана Анатоліївна

голова методичного об'єднання

Учитель української мови та літератури

Освіта: Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Педагогічний стаж – 24 роки.

Спеціаліст вищої категорії

Звання «Учитель – методист».

Методична проблема, над якою працює учитель: «Використання новітніх технологій для впровадження модерного змісту освіти на уроках української словесності»

 

 

 Козак Раїса Олексіївна

Директор НВК

Учитель історії

Освіта: Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Педагогічний стаж – 43 роки.

Спеціаліст вищої категорії.

Звання «Учитель – методист».

Методична проблема, над якою працює учитель: «Вивчення історії з використанням інноваційних технологій».

 

 

 

Печеник Ніна Василівна

Заступник директора НВК

Учитель зарубіжної літератури

Освіта: Полтавський національний педагогічний університет  імені В. Г. Короленка

Педагогічний стаж – 31 рік.

Спеціаліст вищої категорії.

Звання «Учитель – методист».

Методична проблема, над якою працює учитель: « Формування світогляду учнів на основі духовних цінностей у процесі вивчення зарубіжної літератури».

  

 

 

Ларіна Вікторія Іванівна

Учитель англійської мови та літератури

Заступник директора НВК

Освіта: Полтавський національний педагогічний університет

 імені В. Г. Короленка

Педагогічний стаж – 19 років.

Спеціаліст першої категорії

Методична проблема, над якою працює учитель: «Впровадження новітніх технологій навчання на уроках англійської мови як необхідна умова розвитку ключових компетентностей учнів».

 

 

 

Конюшенко Любов Миколаївна

Учитель української мови та літератури

Освіта: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

Педагогічний стаж – 14 років.

Спеціаліст першої категорії.

Методична проблема, над якою працює учитель: «Розвиток ключових компетентностей учнів на уроках словесності як важливий етап формування успішної особистості».

  

 

 

 

Мих Марина Володимирівна

Учитель англійської мови

Освіта: Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка.

Педагогічний стаж – 2 роки.

Категорія – спеціаліст.

Методична проблема, над якою працює учитель: «Використання інтерактивних методів навчання з метою підвищення грамотності учнів на уроках англійської мови».

 

 

 

 

 

 Мажуга Інна Валеріївна

Голова методичного об'єднання

 Дата народження:4 серпня 1987 року

Освіта:повна вища

В 2009 році закінчила Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, психолого-педагогічний  факультет за спеціальністю - початкове навчання та дошкільне виховання

В 2010 році закінчила Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, природничий факультет за спеціальністю - управління навчальними закладами.

 Спеціальність за дипломомвчитель початкових класів

Категорія вчитель І категорії, старший вчитель

Педагогічний стаж11 років

Проблема над якою працює вчитель:

«Педагогічне спілкування як засіб виховання і навчання молодших школярів» 

 

Касьяненко Світлана Григорівна

Дата народження: 04 лютого 1970 року

 Освіта: повна вища

В 1991 році закінчила Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка за спеціальністю – педагогіка і мпеціальність за дипломом- вчитель початкових класів

Категорія – спеціаліст IIкатегорії

Педагогічний стаж – 7 років

  • Місце роботи – Комунальний заклад "Полтавський навчально-виховний комплекс (ЗНЗ-ДНЗ) № 36 Полтавської міської ради Полтавської області"

Проблема над якою працює вчитель:

 Дидактична гра - активний вид пізнавальної діяльності.

 

Митько Ірина Володимирівна

  • Дата народження: 25 червня 1990 року
  • Освіта: повна вища

 В 2012 році закінчила Полтавський  державний педагогічний універстет  ім. В.Г. Короленка, психолого-педагогічний  факультет за спеціальністю “ Початкова освіта. Дошкільна освіта ”

  • Спеціальність за дипломом – «Вчитель початкової школи. Вихователь дітей дошкільного віку.
  • Категорія – спеціаліст  ІІ категорії
  • Педагогічний стаж – 7 років
  • Місце роботи – Комунальний заклад "Полтавський навчально-виховний комплекс (ЗНЗ-ДНЗ) № 36 Полтавської міської ради Полтавської області"

Проблема над якою працює вчитель:

Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами навчально - ігрової діяльності.

 

 

Кравченко Вікторія Володимирівна

Дата народження: 08 грудня 1981 року

Освіта: повна вища

В 2001 році закінчила Кременчуцьке педагогічне училище ім. А.С.Макаренка  (вчитель початкових класів).

В 2012 році закінчила Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка(вчитель української мови і літератури та зарубіжної літератури)

Категорія -спеціаліст, педагогічний стаж- 18 років.

Місце роботи- Комунальний заклад «Полтавський навчально виховний комплекс (ЗНЗ-ДНЗ) №36 Полтавської міської ради Полтавської області»

Проблема над якою працює вчитель:

Розвиток творчих здібностей школярів у процесі навчання.

 

 Овчаренко Тетяна Олексіївна

 

Дата народження  -  19 серпня 1958 р.

Освіта  -  повна вища

В 1987 році закінчила Полтавський державний педагогічний інститут ім. В.Г. Короленка, психолого-педагогічний факультет за спеціальністю педагогіка і методика початкового навчання. Одержала кваліфікацію і звання учителя початкових класів середньої школи.

В 1981 році закінчила Олександрійське культурно-освітнє училище за спеціальністю культурно-освітня робота. Одержала кваліфікацію – клубний працівник, керівник самодіяльного хорового колективу.

Категорія  -  спеціаліст вищої категорії.

Педагогічний стаж  -  28 років.

Місце роботи  -  Комунальний заклад «Полтавський навчально-виховний комплекс (ЗНЗ – ДНЗ) №36 Полтавської міської ради Полтавської області».

Проблема над якою працює вчитель:

Розвиток творчих здібностей школярів засобами мистецтва.

 Пономаренко Тетяна Леонідівна 

-Дата народження:10 липня 1982 року

- Освіта: повна вища

- В2018 році закінчила Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, факультет технологій та дизайну за спеціальністю ,,Трудове навчання та технології,,

- Спеціальність за дипломом : ,,Учитель трудового навчання та технологій. Викладач закладу вищої освіти з трудового навчання та технологій,,

- Категорія: спеціаліст

- Педагогічний стаж - 2 роки

- Місце роботи - Комунальний заклад ,,Полтавський навчально-виховний комплекс (ЗНЗ-ДНЗ)36 Полтавської міської ради Полтавської області,,

Проблема над якою працює вчитель:

Розвиток творчих здібностей учнів під час роботи ГПД.

 

Бойко Ірина Володимирівна

керівник методичного об’єднання 

Дата народження: 26 жовтня 1976 року

Освіта: 1994 – 1999 рр. – закінчила Полтавський педагогічний інститут ім. Короленка, історія та географія

  Загальний стаж:21 рік

 За фахом: учитель історії та географії

 Посада:  вчитель географії та історії

 Викладаю: географію, історію, правознавство, курс «Фінансова грамотність»     

 Кваліфікаційна категорія:   спеціаліст вищої категорії, витель-методист

Науково-методична проблема: Використання технології розвитку критичного мислення на уроках географії як засіб формування творчої гармонійно розвиненої особистості учня

Педагогічне кредо:Педагоги не можуть успішно когось учити,

                                 якщо в цей же час ретельно не вчаться самі

 

Іванова Вікторія Віталіївна

Дата народження:17 травня 1981 року

Освіта: повна вища

В 2003 році закінчилаПолтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, фізико-математичний  факультет за спеціальністю – вчитель математики та інформатики.

Спеціальність за дипломом– вчитель інформатики та математики

Категорія спеціаліст вищої категорії, старший вчитель

Педагогічний стаж17 років

 Викладаю: інформатику, математику

Проблема над якою працює вчитель: «Шляхи підвищення ефективності уроку засобами інноваційних технологій»

 

 

Сидоренко Вячеслав Григорович

Закінчив Полтавський державний педагогічний інститут ім. В.Г.Короленка у 1999 році. Отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Фізика і математика».

 

Педагогічний стаж -  21 рік.

 

Спеціаліст І категорії.

 

Курси підвищення кваліфікації проходив у 2019 році.

 

Проблема,  над якою працює вчитель:

 

«Застосування інформаційно-комунікативних технологій на уроках фізики»

 

 

 

Сидоренко Світлана Павлівна 

Дата народження: 7 січня 1974 року

Освіта: повна вища

В 1996 році закінчила фізико-математичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту

ім. В.Г. Короленка за спеціальністю вчитель фізики та  математики

Категорія: спеціаліст вищої категорії

Педагогічний стаж: 24 роки

Проблема над якою працює вчитель:

"Підвищення рівня педагогічної майстерності під час формування ключових компетентностей учнів на різних етапах уроку"

 

Гуржій Олена Олександрівна


Дата народження: 15 травня 1991 року
Освіта:повна вища

В 2013 році закінчила Полтавський національний педагогічний університет ім.. В.Г. Короленка
Спеціальність за дипломом: вчитель біології та екології, практичний психолог у навчальному закладі


Педагогічний стаж: 7 років
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії

Проблема над якою працює вчитель: Використання інноваційних технологій у освітньому процесі з метою підвищення компетентності учнів на уроках біології та хімії

 

Руденський Антон Сергійович


Дата народження: 2 травня 1991 року
Освіта: повна вища
В 2014 році закінчив Полтавський національний педагогічний університет ім.. В.Г. Короленка
Спеціальність за дипломом: вчитель фізичної культури

Педагогічний стаж: 6 років
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст другої категорії


Проблема над якою працює вчитель: Врахування вікових особливостей учнів під час освітнього процесу на уроках фізичної культури та Захисту Вітчизни

 

 

 

 

 

 


 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

         

  

       

 

 

 

 

 

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

 

 

Файли для завантаження

 

НОВЕ Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у ЗЗСО у 2020/2021 н. р.

      ЗАКОН УКРАЇНИ Про освіту: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

        Закон України Про повну загальну середню освіту: https://drive.google.com/file/d/1iEhHlLoa5nHeYV2g0-RhhQBRJXYoJkw8/view?usp=sharing


          Новий закон про середню освіту: відповідаємо на неочевидні запитання: https://nus.org.ua/questions/novyj-zakon-pro-serednyu-osvitu-vidpovidayemo-na-neochevydni-zapytannya/
 

     Державний стандарт початкової освіти (зі змінами): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BF

       НОВЕ!  Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи наказ              МОН від 07.02.2020  № 143 (набрав чинності  24.03.2020.): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0258-20#n12

      Документи на зарахування до 1 класу можна приймати онлайн – роз’яснення МОН:

       https://nus.org.ua/news/dokumenty-na-zarahuvannya-do-1-klasu-mozhna-pryjmaty-onlajn-roz-yasnennya-mon/ 

 

     НОВЕ Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи (Наказ МОН України від 02.09.2020 р. № 1096)

    Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу (Наказ Міністерства освіти і науки України від 27. 08. 2019 р. № 1154)  

    Початкова школа  Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у2019/2020 навчальному році ( лист №1/11-5966 від 01.07.2019) 

       Інформаційні матеріали щодо створення безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок у 2019/2020 н. р. ( додаток до листа Міністерстваосвіти і науки України від  27.06.2019№ 1/9-414)

       “Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році” (лист МОН від 10.06.2019 № 1/9-365) 

 
 
 
 

     Орієнтовний перелік засобів навчання в початковій школі (наказ МОН від 13. 07. 2017 р. № 1021)

     Свідоцтво досягнень учня 1 класу

     Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання

     Наказ про затвердження методичних рекомендацій щодо освітнього простору НУШ

     Роз'яснення  щодо порядку поділу класу на групи при вивченні окремих предметів (Постанова КМУ № 87 від 21 лютого 2018 р.)

     Лист ІМЗО  Про проведення Всеукраїнської акції «Разом до Нової школи»

 

 

     Це цікаво: 

 

     Всеукраїнський освітянський онлайн-марафон. НУШ: 30 важливих питань.

 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

 

     ВІППО. Відділ початкового навчання та дошкільного виховання

 

     ВІППО. Нова українська школа

 

     Нова українська школа. Веб-ресурс НУШ

 

 

     Всеосвіта - освітній проект (онлайн-бібліотека методичних матеріалів)

 

     ПРО. СВІТ

 

     Освітня платформа «Критичне мислення»

 

      Топ-15 корисних ресурсів для самоосвіти

 

      Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в 1-х класах експериментальних ЗНЗ (у пілотних школах)Додаток до листа МОН від  23.08.2017 р. №  1/9-450

 

                                                                                                     Наказ №230     від27.09.2019      

                                                             

Плану заходів

щодо попередження насильницької моделі поведінки,  випадків булінгу серед учасників освітнього процесу

КЗ«Полтавськийнавчально-виховний комплекс

(загальноосвітнійнавчальний заклад-дошкільнийнавчальний заклад)  № 36

Полтавськоїміської ради Полтавськоїобласті»

на 2019- 2020 н. р.

п\п

 

Назва заходу

Термін

проведення

Класи

Відповідальний

 

1

Засідання МО класних керівників: «Особливості взаємодії суб'єктів виховного процесу.Робота з учнями, що схильні до правопорушень та девіантної поведінки. Аналіз критичних ситуацій.»

Грудень

 

Голова МО класних керівників

2

Розмістити на сайті закладу номери телефону гарячої

лінії протидії булінгу

Січень

 

Вчитель

інформатики

3

Провести в навчальному закладі тиждень протидії поширення боулінгу серед учасників

освітнього процесу

Лютий

1-11

ЗДВР,

Кл.кер.

1-11 кл.

4

Перегляд відео-презентацій

«Булінг в школі. Як його

розпізнати?»

Лютий

1-11

Кл.кер.

1-11 кл.

5

Проведення уроків відвертого

спілкування.

1-4 кл. - «Змінюй в собі негативне ставлення до інших».

5-7кл. – «Допоможи собі рятуючи інших».

8-11 кл. - «Стережись! Бо, що посієш то й пожнеш», «Простосунки в учнівському середовищі».

Березеь

1-11

Кл.кер.

1-11 кл.

6

Організувати в навчальному закладі написання есе на тему

«Як довіряти і бути вдячним іншим».

березень

10-11

Вчителі україн

ської мови та літератури

7

Провести батьківський лекторій на тему

«Шкільний булінг. Якщо ваша дитина стала його жертвою».

березень

 

ЗДВР

8

Заняття з елементами тренінгу «Профілактика булінгу вучнівському середовищі».

квітень

5- 11

Кл.кер.

5-11 кл.

9

Проведеннямоніторинговогодослідження “Прояви булінгу в учнівському серидовищі”

квітень

1-11

ЗДВР,

Кл.кер.1-11 кл.

10

Години спілкування «Кібербулінг! Який він?».

травень

4-11

Класні керівники

4-11кл.

11

Складання та розповсюдження серед учнів 1-11кл. листівок на тему « Не стань жертвою

Квітень-травень

 

Педагог-організатор

12

Години відвертого спілкування за участю представників дитячої поліції «Не допускай проявів буліну над собою. Допоможи товаришеві».

Протягом року

4-11

ЗДВР

13

Проведення засідання методичного об’єднання класних керівників 1-11 кл. на тему «Організація та проведення профілактичної роботи щодо попередження випадків боулінгу серед учасників освітнього процесу»

жовтень

 

ЗДВР,

Голова МО кл.кер.

14

Заняття шкільного самоврядування ТЕМП

на тему «Не допускай насилля над ближнім»

Листопад

5-11

Педагог-організатор

15

Конкурс-виставка плакатів на тему «Шкільному булінгу скажемо – НІ!

листопад

5-11

Вчитель малювання

16

Інтерактивне заняття за участі лекторів БО “Світло надії” на тему «Булінг».

грудень

8-11

ЗДВР

ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19

Процедура подання  (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

1.     Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2.     На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

            3.     Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

            4.     До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

          5.     Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

  1. Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
  2. Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
  3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
  4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

2021 Copyright Полтавський НВК №36 Rights Reserved